До Всесвітнього дня донора крові в 2023

«Здавайте кров, здавайте плазму, даруйте людям життя і робіть це частіше» – такий девіз кампанії присвяченій Всесвітньому дню донора крові в 2023 році в Черкаській області»

КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» долучилась до цієї справи. В рамках інформаційної кампанії «Твоя кров може воювати. Стань донором» –поширюємо інформаційні матеріали.

Протипоказання до донорства крові: абсолютні та тимчасові;

Критерії для постійного відсторонення донорів від алогенного донорства цільної крові та її компонентів визначені в Додатку 3 до Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) компонентів крові в пункті 1 розділу III – «Критерії для постійного відсторонення від алогенного донорства (усунення від донорства незалежно від давності захворювання та результатів лікування)».

Критерії	Опис критеріїв
Серцево-судинні захворювання	Потенційні донори з активними чи минулими серйозними серцево-судинними захворюваннями, крім повністю вилікуваних уроджених патологій
Захворювання центральної нервової системи	Серйозні захворювання центральної нервової системи в анамнезі
Патологічна схильність до кровотеч	Потенційні донори з коагулопатією в анамнезі
Багаторазові випадки синкопе чи судоми в анамнезі	За винятком судом у дитячому віці. Якщо минуло щонайменше три роки з дати останнього прийняття протисудомних препаратів за відсутності рецидивів
Шлунково-кишкові, сечостатеві, гематологічні, імунологічні, метаболічні, ниркові захворювання чи захворювання дихальної системи	Потенційні донори з серйозними активними, хронічними захворюваннями чи рецидивами
Цукровий діабет та інші ендокринні захворювання в разі порушення функції	За умови лікування інсуліном (цукровий діабет) і вживання препаратів (цукровий діабет та інші ендокринні захворювання)
Інфекційні хвороби
	Гепатит В, за винятком осіб із негативним результатом дослідження на поверхневий антиген вірусу гепатиту В (HBsAg), із підтвердженим імунітетом
	Гепатит С
	ВІЛ-1/2
	Т-лімфотропний вірус людини І/II типу (HTLV-I/II)
	Бабезіоз*
	Кала-азар (лейшманіоз)*
	Trypanosomiasis cruzi (хвороба Чагаса)*
Злоякісні захворювання	За винятком раку in situ з повним одужанням
Трансмісивна губчаста/спонгіформна енцефалопатія (ТГЕ) (наприклад, хвороба Кройцфельда-Якоба, варіант хвороби Кройцфельда-Якоба)	Особи з сімейним анамнезом, що робить їх схильними до ризику розвитку TГЕ; люди з трансплантованою рогівкою або твердою мозковою оболонкою; ті, які проходили лікування лікарськими засобами, виробленими з гіпофіза людини. У разі хвороби Кройцфельда-Якоба можуть бути рекомендовані додаткові запобіжні заходи
Внутрішньовенні (в/в) або внутрішньом’язові (в/м) ін’єкції	Будь-які випадки вживання непризначених лікарем внутрішньовенних або внутрішньом’язових препаратів, у тому числі стероїдів і гормонів для бодибілдингу
Реципієнти ксенотрансплантатів
Сексуальна поведінка	Особи з ризикованою сексуальною поведінкою, яка може призвести до захворювання серйозними інфекційними хворобами, що передаються через кров
Оперативні втручання з приводу резекції чи ампутації органа (крім апендектомії, холецистектомії), трансплантації органів і тканин	Усунення від донорства незалежно від давності захворювання та результатів лікування

Позначені (*) критерії та періоди відсторонення не є обов’язковими, коли донацію роблять, аби отримати плазму людини для фракціонування, яку використовують для виробництва лікарських засобів чи плазму людини, що застосовують для виробів медичного призначення для діагностики in vitro.

Також існують тимчасові протипоказання до донорства. Якщо у вас нема жодних із зазначених пунктів, то ви можете стати донором крові.

В будь-якому разі, не слід засмучуватися, якщо з якихось причин ви тимчасово чи взагалі не можете бути донором. У цьому немає вашої провини, а наявні протипоказання не роблять вас «неправильною» людиною. Кожен громадянин чи громадянка може принести користь суспільству, якщо бажає цього, і донація крові – лише один із багатьох способів робити добро.

Хто може стати донором крові та її компонентів;

Донором може бути кожен дієздатний українець віком від 18 років.

Ваша вага має бути не менше 50 кг – інакше забір крові може бути небезпечним для вашого здоров’я.
Щоби стати донором, ви маєте пройти відповідне медичне обстеження у медичному закладі перед здачею крові і у вас немає бути протипоказань, визначених МОЗ України.

Як  підготуватися до донації крові;

Що не рекомендують їсти перед донацією?

Склад раціону, вживання алкоголю чи ліків можуть уплинути на певні показники крові, тому радимо відмовитися від нижченаведеного списку продуктів або препаратів:

• • молочні продукти та яйця – за добу до донації;

• • горіхи, фініки та банани – 24 год;

• • соління – 24 год;

• • ковбасні вироби – 36 год;

• • копчена, гостра, пряна та смажена їжа – 48 год;

• • буряк – 48 год;

• • чипси, сухарики, халва, насіння, снеки, солодкі магазинні напої, кетчуп, майонез, інші магазинні соуси та маринади – 48 год;

• • алкоголь, енергетичні напої – 48 год;

• • чорниця – 72 год;

• • лікарські засоби – 24-72 год, щодо винятків краще порадитися з лікарем.

Куріння – ворог здоров’я не тільки донора, а й пацієнта, який отримує таку кров. Утриматися від паління слід мінімум за дві години до донації та дві години після.

Небажано також перед здачею крові пити каву – принаймні протягом 4-5 годин. Оскільки кофеїн звужує судини, у донора може бути важче взяти необхідну кількість крові. Утриматися від кавування варто також протягом 12 годин після донації, так як кофеїн має сечогінний ефект, а для донора важливо підтримувати остатню кількість рідини в організмі, аби швидше та якісніше відновити кров.

Важливість  донації крові, як основного джерела  еритроцитарних компонентів крові;

Користь донорства крові для реципієнтів цілком очевидна, але не менш важливе й те, що донація позитивно впливає на самих донорів!

Зменшує ризик розвитку злоякісних пухлин

Залізо – важливий елемент організму людини, що входить до складу гему (міститься в гемоглобіні еритроцитів людини, основним завданням яких є транспорт кисню та вуглекислого газу). З донацією організм втрачає еритроцити, а, отже, і залізо. Проте чи погано це для організму? Справа в тому, що здатність заліза переходити між окисненою та відновленою формами сприяє утворенню вільних радикалів, що може бути шкідливим через ризик утворення пухлин.

Також, коли залізо присутнє в надлишку в клітинах і тканинах, воно порушує окисно-відновний гомеостаз і каталізує поширення активних форм кисню, що призводить до окисного стресу, асоційованого з пошкодженням тканин і, відповідно, виникненням захворювань. Здавалося б, усе просто: менше заліза – менший ризик розвитку онкологічних захворювань. Серед науковців навіть є ідеї лікувати пухлини шляхом зниження рівня заліза крові. Проте поки дані дослідження не дали остаточних результатів, варто пам’ятати, що залізо все ще потрібне нашому організму, і його вміст слід відновлювати після здачі крові.

Знижує ризик виникнення тромбозу

Тепер про деякі переваги донорства, що стосуються серцево-судинної системи. Перш за все, треба розуміти, що коли людина позбавляється 450 мл цільної крові, її організм відразу відновлює її об’єм в організмі за рахунок плазми, і лише через певний час виробляються власне клітини. Це означає, що до того, як відновляться усі формені елементи, кров залишається доволі рідкою. Це зовсім незначно впливає на забезпечення органів киснем, але чинить вплив на роботу серцево-судинної системи. Оскільки робота серця – це перекачування крові по всьому організму, а «рідку» кров перекачувати легше, то серцевий м’яз менше перенапружується, що знижує ризик розвитку серцевих захворювань.

Крім того, існує дослідження, в якому брали участь шведські та датські донори. Воно показує, що у великій когорті скандинавських донорів крові підвищена концентрація гемоглобіну була пов’язана з підвищеним ризиком судинних патологій, насамперед артеріальних. Іншими словами, висока концентрація гемоглобіну може служити маркером серцево-судинного ризику. Тому можна зробити висновок, що донація – хороший спосіб знизити підвищений рівень гемоглобіну і тим самим зменшити ризик виникнення тромбозу.

Донори менше хворіють

Існує дослідження, яке показує, що донори в середньому були госпіталізовані на менший період, ніж ті, хто не здавали кров, а також мали нижчі показники смертності та помирали пізніше за тих, хто не були донорами. Цілком можливо, це пов’язано з тим, що донори переважно ведуть здоровий спосіб життя, а тому мають міцніший імунітет та менше хронічних захворювань.

Безкоштовний аналіз крові

В рамках донації донори проходять безкоштовний тест на сифіліс, ВІЛ, гепатити та інші показники аналізів крові. Це чудова можливість постійно вести моніторинг стану свого здоров‘я, а також бути певним, що кров безпечна для реципієнтів.

Ефект «warm glow»

Це стан, коли люди відчувають радість і задоволення від того, що «роблять свою справу», щоб допомагати іншим. Це саме те почуття піднесення і сили, яке виникає після донації. Знати, що твоя кров рятує життя – неабиякий стимул здавати її знову і знову.

Найпоширеніші  міфи про донорство крові.

Сфера донорства має велику кількість міфів, які ми допоможемо розвінчати

Міф №1: Донорство крові — це небезпечно

На сьогодні донорство крові — абсолютно безпечна та життєво необхідна практика. В усьому світі мільйони громадян здають кров без зайвих закликів та прохань. Для взяття крові використовуються лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для кожного донора.

Міф №2: Є потреба лише в рідкісних видах крові

Це не так. Потреба в крові — як рідкісних, так і поширених групах — є завжди. Якщо ви здаєте кров не конкретному реципієнту, то ця кров поступає в загальний банк крові та використовується в ситуаціях, коли реципієнту потрібне негайне переливання крові. Більш того, чим популярніша група крові, тим більше її потрібно, так як більше людей потребують саме вашої групи крові.

Міф №3: Донорство — це страшно, боляче і довго

Насправді єдиним неприємним моментом протягом всієї процедури є укол голкою, що навряд чи можна назвати страшною і болючою процедурою. Порізи та удари, з якими ми стикаємося ледь не щодня, завдають значно більшого болю. До того ж, донація крові триває не більше 10 хвилин.

Міф №4: Я постійно чую, що хтось здає кров, тому не бачу сенсу йти самому

Про донорство багато говорять у ЗМІ та на телебаченні, знімають соціальну рекламу, організовують акції, але статистика говорить, що лише 5% від тих, хто не має протипоказань щодо донорства (а це близько 60% населення планети), насправді стають донорами крові.

Міф №5: В мене заберуть забагато крові й це призведе до погіршення здоров’я

В організмі дорослої людини — близько 5,6 л крові, тоді як за один раз забирають 450-470 мл — замало, щоб нанести шкоду вашому організму. До того ж, організм історично звик до втрат незначної частини крові внаслідок травм та складних природних умов, тому швидка регенерація (відновлення) закладена в нас біологічно.