Наразі, на території України спостерігається суттєве зростання кількості зареєстрованих випадків захворювання на кір серед населення. Так, за даними офіційної звітності у січні 2025 року зареєстровано 192 випадки кору (0,47 на 100 000 населення), востаннє така значна кількість реєструвалась в Україні в 2019 році. Кількість випадків зросла майже вдвічі, порівнюючи з попереднім місяцем, – груднем 2024 року, коли було зареєстровано 100 випадків (0,24 на 100 000 населення). Протягом січня місяця випадки реєструвались на територіях шести областей, при цьому значна частка, а саме 62% всіх випадків, зафіксована у Чернівецькій області (119 випадків), ще 32% випадків – у Закарпатській області (66 випадків).
Кір – це гостра інфекційна хвороба, що викликається вірусом з родини параміксовірусів. Кір є одним з найзаразніших захворювань в світі, що може призводити до серйозних ускладнень. У випадку контакту з вірусом кору захворіє 9 з 10 людей, що не мають імунітету проти хвороби.
Небезпека кору полягає у тому, що передається це захворювання дуже швидко: для інфікування не потрібен навіть безпосередній контакт із людиною-носієм. Достатньо просто побувати у кімнаті, з якої нещодавно вийшла хвора людина, адже вірус циркулює в приміщенні ще протягом 2 годин після того, як його залишив хворий. Також підступність захворювання в тому, що приблизно у третини захворілих спостерігаються різноманітні ускладнення, починаючи від пневмонії і закінчуючи міокардитом (запаленням серцевого м’яза) та енцефалітом (запаленням головного мозку). Особливо складно протікає захворювання у маленьких дітей. У середні віки кір часто називали «дитячою чумою».
Передається хвороба повітряно-крапельним шляхом: захворіла особа виділяє вірус у повітря з крапельками слини при розмові, обіймах, поцілунках, чханні, кашлі. Близько двох годин вірус ще буде циркулювати в приміщенні та залишатись на поверхнях, на які інфікована людина чхала чи кашляла. Ризик заразитись у осіб, що не мають імунітету проти кору, складає близько 90 відсотків.
Симптоми захворювання проявляються за 7-14 днів після контакту з вірусом. Важливо: хворий заразний за 2-3 дні до появи перших симптомів захворювання, весь період катаральних проявів та перші 4 дні з початку висипів.
Перші симптоми можуть бути дуже схожі на симптоми звичайної “застуди” (ГРВІ): підвищення температури, сухий кашель, нежить, набряк та почервоніння очей, світлобоязнь. Кашель, нежить і кон’юнктивіт – це так звана корева тріада, яка присутня на початку хвороби. Можуть також з’явитись характерні для кору білі плями, оточені червоною каймою, що ніби вкриті сіллю, на внутрішній поверхні щік, найчастіше навпроти корінних зубів (так звані плями Коплика), але їх поява зовсім не обов’язкова. Далі починається період висипки. На 3-5 день хворому стає гірше, стрімко підвищується температура, посилюється нежить, кашель, кон’юнктивіт; на голові та обличчі починає з’являтись висипка у вигляді червоних плям. Далі – як правило на наступний день – висипка поширюється на тулуб, ще за день – на кінцівки. Для кору характерна поетапність висипу: з голови до ніг. Елементи висипки трохи виступають над поверхнею шкіри та збільшуються в розмірі. Приблизно на 5 день елементи висипу починають зменшуватись чи зникати зовсім, заміщуватись пігментацією; після цього шкіра може лущитись приблизно тиждень-півтора.
Найпоширеніші ускладнення кору – гострий середній отит (запалення вух), бронхопневмонія, ларінготрахеобронхіт, діарея. Пневмонія (запалення легень) виникає в 1 з 20 дітей, хворих на кір. Це найчастіша причина смерті в маленьких дітей, що захворіли. Приблизно у 1 на 1000 хворих виникає енцефаліт (запалення мозку), який може спричинити судоми, глухоту чи розумову відсталість. 1-3 дитини з 1000 захворілих на кір помирає від респіраторних та неврологічних ускладнень хвороби.
Найвищий ризик розвитку ускладнень для немовлят та діти, що молодші 5 років.
Захворювання відноситься до високонтагіозних, тобто надзвичайно заразних. Заразитись можна навіть після того, як хворий залишив приміщення, адже вірус здатен циркулювати в повітрі ще протягом двох годин, а також залишатись на поверхнях. Якщо ви не вакциновані від кору або ж не перехворіли на нього, то вірогідність зараження складає біля 90%.
Єдиною ефективною профілактикою кору є вакцинація.
В Україні, як і в більшості країн світу, використовується комплексна вакцина КПК, яка також захищає від краснухи та епідемічного паротиту (“свинки”). Для оптимального захисту необхідно отримати 2 дози вакцини, які забезпечують захист від кору на рівні 97%. За період з 2000 до 2017 року протикорова вакцинація привела до зниження глобальної смертності від кору на 80%. Згідно з Національним календарем щеплень України діти отримують щеплення бюджетним коштом в 12 місяців та 6 років. ( у випадку контакту з хворим на кір дитина може отримати “нульову” дозу вакцини з 6 місяців, в такому випадку ця доза не зараховується, і дитина далі вакцинується згідно календаря. Якщо контакт з хворим відбувся після отримання дитиною першої дози, але раніше 6 років, в такому випадку можна ввести другу дозу вакцини раніше, і ця доза зараховується, а з 2026 року МОЗ пропонує вводити другу дозу КПК в 4 роки). Якщо ж з певних причин графік щеплень було порушено, то вакцинація проводиться згідно календаря щеплень з порушенням графіку. Якщо першу дозу вакцини КПК дитина отримала в віці, старшому за 12 місяців, друга доза вводиться згідно календаря – в 6 років (з мінімальним інтервалом 1 місяць від попередньої дози). Якщо так сталося, що щеплення від кору розпочалося після 6 років, дві дози вакцини можна отримати з мінімальним інтервалом 1 місяць.
Лікар-епідеміолог КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» Наталія ВЛАСЕНКО