З настанням літа, яке привносить в наше життя сонячне тепло та щедрі дари природи, активізується і цілий ряд інфекційних захворювань і в перше чергу мова йде про так звані зоонозні захворювання ( хвороби яким страждають і люди, і тварини). Однією з цих інфекцій є і лептоспіроз. На жаль періодично і на Корсунщині реєструються випадки захворювання на цю небезпечну інфекцію, а інколи її наслідки бувають летальними….
Лептоспіроз (який ще відомий під назвами іктеро-геморагічна гарячка, водна гарячка, покісно-лугова гарячка, японська семиденна гарячка, собача гарячка, щуряча гарячка тощо) — гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка перебігає з гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем, геморагічним синдромом.
Захворювання спричинює Leptospirae interrogans, в Україні реєструють переважно 2 її варіанти — copenhageni та icterohaemorrhagiae. Морфологічно збудники нагадують спіраль (лат. leptos — дрібний, ніжний, spira — виток, спіраль). Мікроб здійснює обертові (штопороподібні) та прямолінійні рухи, що сприяє його проникненню в організм людини чи тварини. При мікроскопії в темному полі живі лептоспіри мають вигляд рухомих сріблясто-білих ниток.
У природних водоймах з нейтральною або слабко лужною реакцією pH лептоспіри зберігають життєздатність 2-4 тижні (є типовими гідрофілами), у стерильній воді — до 200 діб, а у морській воді і торфовищах дуже швидко гинуть. У вологому ґрунті живуть 3-9 міс., на харчових продуктах — від кількох годин до 30 діб. Стійкі до дії низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані, в лабораторних умовах при −70°С навіть до 2 років), тривалий час виживають у воді, що забезпечує їхнє збереження в природних умовах. Проте дуже чутливі до висушування, УФО, високої температури (при 55°С гинуть за 25-30 хв., при кип’ятінні — практично миттєво), кислот (гинуть при дії шлункового соку, який у людей має дуже низьку, сильно кислу рН), препаратів хлору, антибіотиків. У процесі їхньої життєдіяльності ймовірні мутації, з чим пов’язують виникнення повторних випадків хвороби.
Резервуаром лептоспір у природі є багато видів диких і домашніх тварин, в яких інфекція може перебігати без симптомів або у формі хвороби різної тяжкості. Це найчастіше гризуни з ряду мишоподібних, а саме пацюк — найбільше — вид сірий пацюк, менше — чорний пацюк.
Механізм передачі збудника контактний, шляхи передачі — водний, аліментарний, рановий. Зараження відбувається при вживанні контамінованої (зараженої) води і харчів, під час купання, риболовлі, занять водним спортом у забруднених збудниками водоймах, при догляді за хворими тваринами, випадковому потраплянні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру людини. Для проникнення лептоспір достатньо найменших порушень цілісності шкіри. У шлунку ж людини збудник швидко гине через сильно кислу реакцію шлункового соку. Тому інфікування при вживанні забрудненої води або їжі здійснюється через дрібні пошкодження слизової оболонки ротоглотки.
Сприйнятливість висока, частіше хворіють чоловіки — підлітки і дорослі. Серед хворих переважають мешканці села. Відзначають тенденцію до втягнення в епідемічний процес містян, особливо за несприятливих санітарних умов — паводок, контакт зі стічними водами тощо.
Після перенесеної хвороби залишається стійкий типоспецифічний імунітет, проте іноді спостерігають повторні, лабораторно підтверджені випадки внаслідок зараження іншою серогрупою лептоспір і, надзвичайно рідко, тією ж самою (імовірно, через недостатність імунної відповіді).
У випадку захворювання або підозри обов’язковою є госпіталізація в інфекційне відділення, за необхідності надання невідкладної допомоги — у відділенні реанімації.
Для попередження захворювання необхідно регулярно проводити наступні заходи , а саме дератизаційні заходи місцях відпочинку та приміщеннях, що забезпечить як охорону джерел водопостачання так і продуктів харчування від забруднення виділеннями гризунів, заборона вживання води відкритих водойм;
використання захисного одягу при роботі в несприятливих умовах, догляді за хворими тваринами, проведення ветеринарно-санітарних і меліоративних робіт.
Також розроблена і специфічна імунопрофілактика : за епідемічними показаннями дорослих і дітей з 8 років імунізують вбитою полівалентною лептоспірозною вакциною.
Щоб не допустити подальшого поширення хвороби в епідемічному осередку здійснюють наступні заходи : проводиться заключна дезінфекція та дератизація (знищення гризунів) у всіх приміщеннях та на прилеглій території, а також лабораторне обстеження (зокрема, серологічне дослідження на лептоспіроз) хворих з гарячкою.
В обов’язковому порядку : піддають продукти тваринного походження термічній обробці, воду кип’ятять.
Пам’ятайте, що виконання нескладних рекомендацій з профілактики допоможе уникнути інфекційного захворювання .
Лікар-епідеміолог
КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» Наталія ВЛАСЕНКО