Що потрібно знати про ВІЛ і СНІД без міфів і залякування
Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) — вірус, який атакує імунну систему. За ВІЛ-інфекції насамперед уражаються специфічні клітини — CD4-лімфоцити чи Т-хелпери — які відіграють важливу роль у підтримці імунної системи, боротьбі з інфекціями та хворобами. При появі перших симптомів ВІЛ у чоловіків і жінок необхідно звернутися до сімейного лікаря, терапевта чи інфекціоніста для початку лікування на ранніх стадіях. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’яві д початку епідемії вірус імунодефіциту було діагностовано у 85,6 млн людей у світі. Внаслідок ВІЛ-інфекції померло близько 40,4 млн людей. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — це стан організму, спричинений вірусом імунодефіциту людини. СНІД розвивається внаслідок тривалого прогресування ВІЛ-інфекції, коли імунна система організму настільки ослаблена, що стає нездатною ефективно боротися з інфекціями та пухлинами. Різниця між ВІЛ та СНІДом полягає в тому, що синдром набутого імунодефіциту є наслідком вірусної інфекції. Коли кількість CD4-лімфоцитів падає до низького рівня, організм стає вразливим перед різними інфекціями та пухлинами, які зазвичай легко контролюються здоровим імунітетом, що призводить до розвитку імунодефіциту. На ранніх стадіях симптоми ВІЛ як у жінок так і у чоловіків можуть бути відсутні чи бути нечітко вираженими, оскільки рівень вірусного навантаження в крові невисокий, а імунна система ще не виробляє достатню кількість антитіл для появи ознак. Симптоми вірусу імунодефіциту людини з’являються після закінчення інкубаційного періоду, який за…








